Діти відрізняються не тільки зовнішністю і характером, а й особливостями розвитку. Одні вже в однорічному віці намагаються називати все, що бачать. Інші — повторюють слова значно пізніше. Батькам дуже важливо вчасно переконатися, що мовлення дитини розвивається правильно, адже проблеми краще вирішувати у ранньому віці. Що найбільше впливає на розвиток мовлення дитини?

  • Мовлення – одна з вищих психічних функцій і надзвичайно складний процес, тому не можна говорити про вплив чогось одного. Не можна не згадувати про роль генетики, але батьки цілком здатні вплинути на мовлення дитини, аби воно було правильним, чітким і красивим. Мами дивуються, коли логопед запитує, як проходила вагітність і пологи. Насправді ці фактори можуть допомогти віднайти причину того, чому дитина не говорить. Логопедія – наука, яка знаходиться на стику психології і медицини. Буває, дитина лише не вимовляє звук «л» або «р». І якщо фонематичний (мовленнєвий) слух у нормі, то достатньо виконати серію артикуляційних, дихальних вправ та спеціальних прийомів для постановки того чи іншого звуку. Якщо ж йдеться про складні мовленнєві патології, і діти не розмовляють, наприклад, через ураження певних ділянок головного мозку, тоді й діагностика, і сам процес корекції є досить складними та тривалими.
  • Які особливості мовлення для різного віку?
  • Якщо у три роки дитина лише не вимовляє звук «р», це щастя. До логопеда йти поки не потрібно. У кожної групи звуків свої терміни. Найпершими з’являються усі голосні, задньоязикові звуки «г», «к», «х», і у 2-3 місяці розпочинається період «гуління»: перші дитячі «агу», «аку». Після «гуління» у чотири-шість місяців йде період лепету. Саме тоді з’являються губні звуки «п», «б», «м» та перші «слова»: «мама», «тато», котрі малюк вимовляє, бо уважно спостерігає за рухами губ дорослих. Тому й слід якомога частіше нахилятись над немовлям і повільно промовляти різноманітні слова. Далі формуються «т», «д», «н» і свистячі «с», «з», «ц». Якщо у дитини у три роки ще нема шиплячих «ш», «ж», «щ»; «л», «р» — це норма, адже артикуляційний апарат ще не готовий і тренується. Пом’якшення на зразок «сьонецько» (замість «сонечко») після трьох років вже має йти на спад. Чотири роки – пора шиплячих, п’ять-шість – час для «л» і «р». У класичній літературі у п’ятирічної дитини в нормі не повинно бути жодних мовленнєвих негараздів.
    Взагалі діяльність логопеда – це не тільки постановка звука «р», як часто помилково вважають батьки. Логопед вирішує безліч інших мовленнєвих проблем: працює над збагачення словника дитини, вмінням правильно узгоджувати слова в роді, числі, відмінку, вживати множину, описувати картинки, складати розповіді та переказувати, промовляти слова чітко та інтонаційно виразно, безпомилково робити звуковий аналіз слів. І це далеко не весь перелік. Така копітка робота логопеда допоможе дітям з легкістю навчатись у школі. Діти полюбляють заняття з логопедом, адже вони завжди є дуже цікавими, проходить у вигляді гри та непомітно для дитини здатні позитивно впливати на розвиток мовлення, а за потреби коригувати різні мовленнєві негаразди.